|
|
|
Учасники (всі з Києва)
1. Довідка про подорож.
Район — Європа; північна Україна; лісостеп; Ріпкинський район Чернігівської області.
Маршрут — Київ - м.Чернігів - с.Нові Яриловичи (автобус) - р.Немильня - р.Сож - р.Дніпро - с.Редьківка (сплав) - Чернігів (автобус) - Київ (електричка).
Вид туризма — водний.
Засоби сплаву — байдарка (каяк) надувна (1 шт.)
Категорія складності — перша.
Час походу (на воді) - з 12.04 (обід) по 15.04.2016 (обід)
Тривалість походу (на воді) — 3 дні;
Протяжність маршруту — 86 км.
Рівень води в річках - високий.
Кількість учасників походу - 2 (у т. ч. жінок - 0, дітей - 0).
2. Дані про район подорожі - див. в звіті Прип’ять, Птіч 2015.08. (Петріков-Жаховічі + Дараганово-Мозир)Туристична характеристика району. Туристичні можливості в районі Київського Полісся обмежені с одного боку радіаційним забрудненням, а с другого – кордоном України з Білоруссю. Закидатися до початку маршрутів зручно і по залізниці, і автотранспортом.
3. Загальний опис маршруту
Маршрут складений з застосуванням найдоступнішою та найдешевшою схемою діставання та виходу з маршруту, - використовувався загально-доступний транспорт (автобуси та електрички). Стартували від с.Нові Яриловичі, місток через р.Немильню на трасі Чернігів – Гомель. По річці Немильні до р.Сож 12 км. Річкою Сож до р.Дніпро, впадіння біля м.Лоєв (білорус), 23 км. Річкою Дніпро до с.Редківка, 51 км. Загальна довжина маршруту склала 86 км. Днів: 3 ходових повних; не днювали. Ходовий день проходили без планових зупинок на відпочинок, бувало пару разів за день виходили на огляд привабливих за красою місцин.
Рівень води – ще високий. 2 тижні як почала вода сходити, візуально визначався рівень напередодні на 30 – 40 см. вищий по висоті. Цей рік води і снігу дуже замало, у малі ріки басейну Сожа вода не заходила, риба (на час нашого переходу) ще не йшла на нерест. Наприклад, у с.Нові Яриловичі і сік березовий не зібрали, і води у криницях замало.
Падіння за географічними висотами, за маршрутом, незначне, - стартували об урізі 114,3 м., сходили об 104 м. Течія, скрізь вище середньої, близько 2 м/с (5 – 7 км/год).
Риба присутня у достатні кількості протягом всього маршруту. На Немильні місцеві на вудку ловили стандартну плотву та окунів (екземпляри десь по 100 гр). На Сожу та Дніпрі – риба всяка і цілий рік. Наприклад, на Сожу ми виловили двох подустів, гр. до 250. Місцеві на Дніпрі на спінінг взяли жереха до 700 гр.
Водоплавних птахів багато. За два тижня до нас пройшли основні перелітні каравани (за інформацією наших прикордонників), тому ми вже спостерігали осілих. На Сожу великі зграї бакланів (до 30-50 голів); за 7 км до устя – чорний лелека (паслися 8 шт). Також: сіру та білу чапель, качків (крякву, сіру, чирків), куликів (чайку (рос. чібіс), перевізника, сороку), зимородків. По узбережжю: шуліку (рос. червоний коршун), чорних дроздів, шпаків, плиску, зябликів, синиць.
На всіх річках сліди активної діяльності бобрів. В основному нариті нори, декілька разів бачили хатки. Гребель від бобрів не було, а от канали-проходи від русла зустрічаються. По високим берегам примітні «виползи».
На маршруті місць, які потребують особливої уваги в орієнтуванні не було. Весь маршрут знаходиться у прикордонні зоні, яка вимагає дотримання режимних правил перебування. Ми ходили у період нересту, тому були поза законом як для риб-інспекції (до сих пір функції виконують прикордонники), так і для кордонної служби. Річками Сож та Дніпро проходить кордон з Білоруссю, ЛБ є наш.
Всі села та міста української сторони значно віддалені від берегу. Вихід у населений пункт можливий, якщо хтось залишається з речами та спорядженням і якщо є досить запланованого на це часу.
м. Любеч (насправді, статус села) згадується як місто у 882 році, північний форт-пост, фортеця Київської Русі. Багата історія пов’язана з хрещенням Русі, з князем Малом і його донькою Малушою (мати Володимира), з першим з’їздом князів та інш.
с.Редьківка «Мертве» село (було 300 дворів), офіційно відселене по забрудненню 1986 р. аварією ЧАЕС. У селі залишається з 5 жилих хат. Є церква Покрови Пресвятої Богородиці, побудована у 1689 році Леонтієм Полуботком. На зараз церква діюча, оббита сучасною пластиковою вагонкою. До церкви Покрова Пресвятої Богородиці, с.Редьковка славилось іконою 1687 року. Після відвідування ікони Святителем Дмитром Ростовським у 1689 году, іконографію почали називати «Умягчение злых сердец». Леонтій Полуботок служив писарем, сотником Чернігівського полку, закінчив переяславським полковником. Є батьком Павла Полуботка, який виступав з Петром І проти Мазепи, був гетьманом (1722 – 1724 рр.), помер в ув'язненні на території Петропавлівської фортеці. У пмт. Любечі залишилась кам’яниця полковника П.Полуботка (18 ст.)
Перешкоди на маршруті:
- одна гребля вище місця старту на р.Немильня створює невеличкий став. Визначена візуально, не проходилась;
- з штук 6 мостиків через р.Немильню. Проводили судно не виходячи на берег: пригиналися, або притоплювали, перестрибуючи;
- з десяток завалів: буреломи та діяльність бобрів на р.Немильня. Проводили судно не виходячи на берег;
- один поріг «бобрячий» на р.Немильня пройшли основним зливом; один раз обносили 200 м на мосту-шлюзу на р.Немильня за 5 км до устя. За мостом бобри завалили три дерева. Сам міст проходиться, на ньому раніше були шлюзи, які дочиста зрізали на металобрухт.
1 день. 12.04.2016 (Вівт) З Києва, з цент. автовокзалу виїхали об 07:10, були у Чернігові об 09:45. З Чернігова на Гомель автобусом об 11:00, у Нових Яриловичах були у 12:40. На мосту траси через р.Немильню зробили стапель.
Походження назви ріки - з місцевих ніхто не знає, один дід сказав, що напевно блукає (меандрирує) без діла. Наше припущення - «що не милиця» із-за жорсткості води.
Річка (точно) проходиться по весняній воді. Тече луками, уздовж берегів - дерева, в основному вільха. Вода прозора, дно піщане, ширина не велика, до 5 м., течія, сильно виписує міандри. Береги ріки підвищені на 0,5 - 1 метр. с. Нові Яриловичи тягнеться довго, весь час зустрічаються мостики (не менше 6 шт), під ними ледве протягується човен. По всьому ходу - спостерігається діяльність бобрів, кілометрів за 4 до устя діяльність посилюється. Хатку бачили тільки один раз, в основному - нори. Завали також у достатні кількості, всі, окрім одного пройшли водою.
Річка Немильня ходова, ідеться напружено, бо завали і часті круті повороти-розвороти не дають швидкості на маневрах. Ширина р. Немильні - до 5 м. Місця для стоянок можна обрати скрізь, але після мосту-шлюзу стати ніде. Води замало, в цей рік місцеві не змогли зібрати березового соку, у криницях рівень занизький. Місцеві ловлять плотицю, окуня.
Пройшли р.Немильню. За 5 км до устя є височенький, з 2,5 м висоти міст, раніше тут були шлюзи, які під чисту зрізані. Через міст проходить грунтовка на с.Нова Папірня. Одразу після мосту були у трьох місцях завали бобрів, тому обносили метрів 200.
р.Сож при впадінні Немильні – шириною до 100 м, далі, на розливах – до 150 м. Повноводна, але вода почала сходити напередодні. Багато птахів. Встали на ніч на ЛБ при впадінні староріччя Старий Сож, під пагорбом з залишками водонасосної станції. Неподалік, лукою з пів-кілометру – оз.Поляни. За день пройшли 22 км. Всього за ходовий день: годин - 3,8 часу по р.Немильні (12 км), 1,6 часу по р.Сож (10 км); ср.швидкість ходу 4,1км/год;
Прихильні до варіанту назви від староруського «сожжь» - випалені ділянки ліса під оранку. Така назва присутня на старовинних картах.
Течія р.Сож - до 5км/год; ширина р.Сож - до 150 м
2 день. 13.04.2016 (Срд) Зранку сонячне, вдень пахмурне, під вечір зарядами проходить дощик. Вітер середній, півд-західн., не холодний. На воді на зустріч течії хаотична хвиля.
Через 5 поворотів від стоянки є величенькі рукави ЛБ. Навпроти с.Абакуми (ПБ) - ліс, по берегу випасалися чорні лелекі (8 голів), з води підпускали до 50 м. Великі зграї бакланів, до 50 голів.
Закінчили Сож. До устя від стоянки - 9 поворотів ріки, впадіння у Дніпро - навпроти м.Лоєв (ПБ, білоруський). При впадінні ширина Сожу і Дніпра однакова, до 150 м.
Течія р.Дніпро - до 7км/год; ширина р. Дніпро при впадінні Сож - до 150 м., далі до 250, а на розливах до 400 м
Дніпро після Лоєва входить у свої береги - ширина до 250-400 м. Повороти затяжні. Гарні місця для табору після с.Радуль: високий ЛБ, сосни, ліс. Місцеві кажуть, що риби є цілий рік.
Після проходження м.Лоєв за нами вирушив катер білорусів, намагалися відрізати під свій берег, але ми пійшли під своїм і були вимушені геть вийти з води. Прикордонники «бацька» насіли як гедзі, встали за нами за 5 м.від берегу. Закінчилось тим, що ми показали свої паспорти, а вони попередили, щоб ми не підходили під їх берег.
Після с.Лопатні відбувся інцидент з служакою-прикордонником, який кожний свій крок узгоджував телефоном з командиром, - вони зійшлись на штрафі за порушення заборони ходити човном у період нересту, а виписали штраф за порушення режимної зони. Це зайняло довгенько часу. Наш прикордонник був на власному блакитному байку.
Встали на початок 21:00, вже затемно. Всього за день: ходових годин - 3 год по р.Сож (13 км), 5 год по р.Дніпро (20 км, але стався інцидент з прикордонниками, затримка 2,5 год). Ср.швидкість ходу 6 км/год;
3 день. 14.04.2016 (Чтв). Зранку хмарно, накрапає, вітер міцний, середня хвиля на воді. Протока, яка ріже мис ЛБ за с.Радуль – вхід замуляний, але на її виході, під с.Новосілки – велика заводь. Тут можна стати, високий пагорб, лука, багато невеличких озер, мають назву Карабахи.
Наступне гарне місце для стоянки нижче с.Дзяражичи (ПБ, білор.) на ЛБ Стариця Дніпра, - ставати одразу перед підйомом берегу. Є місця для стоянок і далі, на повороті перед спрямлінням Дніпра, це вище 5 км до Любіча. Тут ЛБ тягнуться луки, поодинокі дубки та верби.
За Любічем встали на перекус ЛБ перед мисом. Тут високий берег, гарні луки і пішки можна пройтися до озер, які тягнуться від с.Кухари.
Кухарська стариця, нижче за Дніпром. Живописні місця – корінний берег під березами. Далі ЛБ високий, виходить на поворот, місцева станція човнів.
Наступні стоянки можна організувати за с.Миси, на лівому повороті Дніпра. Тут ЛБ весь високий, але краще місце – перед протокою, яка ріже мис: білий пісок і сосни. Протокою пройшли мисок наскрізь. Вхід широкий, далі звужується, вихід – примулена перемичка з 5 метрів, яку можна пройти (прошкрябатись) весняною водою.
На ніч встали на початку затоки до с.Редьківка, на високому березі з соснами. Вночі підходили прикордонники, перевіряли сітки і нас перевірили.
Всього за день: ходових годин - 5,5. Сер. швидкість ходу - 5,6км/год, всього пройшли - 31 км.
4 день. 15.04.2016 (п’ятниця).
У ночі змінився вітер і став брати шквалами. Під ранок пішов дощ. 6 годин намагалися перечекати, дощ під шквальним вітром не перестає. За планом нам залишалось з 16 км Дніпром до с.Неданчичі.
За непогодою зробили вихід з маршруту у найближче с.Редьківка. Від річки сосновим лісом кілометра зо два. У центрі села дочекалися автобуса на Чернігів (з Любіча). Далі, з Чернігова поїхали електричкою на Київ. Дощ не пройшов, лив до вечора, температура вдень впала з 20 (напередодні) до 10 градусів.
4. Харчі та раціон харчування - не відомо
5. Бюджет походу - не відомо
6. Загальне, з висновками:
Маршрут красивий. Річки – вільні, не зрегульовані. На Дніпрі багато островів, стариць, озер по лукам. Варто побачити вільний Дніпро! Ще цінніше – зустріти старожилу, який хоч пару слів кине про минулі часи: про рибу, Дніпро, косовиці.
Особливо, відносно проходження великих річок (Дніпра) – треба запасатися робочим, психологічним терпінням на проходження величезних плесо і затяжних поворотів. Також, треба брати до уваги середнє навантаження за вітром по сезону. При вітринному часі, наприклад на весні, можливі сильні хвилі, які треба або перечікувати, або бороти.
Беручі до уваги неспокійних прикордонників – необхідно до виходу на маршрут, заявити в Чернігівський прикордонний загін (тел.0462258032) проходження за часом та населеними пунктами. Кажуть, що у випадку додаткового такого узгодження з прикордонниками Білорусії – відкривається можливість ставати таборами, або заходити, на беріг і острови які у володінні «бацька».
7. Інтернет-адреси (посилання) використаних текстів: немає
Опис викладенний 30.06.2016 р. Автор - Олександр Щонхор, e-mail: alexandr.schonhor@gmail.com, сайт: www.poezdnik.kiev.ua - «Водний туризм України»