Київска міська рада по туризму та экскурсіям.
Київський міськой туристський клуб.
Керівник - Антоненко В. М. (Київ).
Довідкові дані про маршрут
Нитка маршруту: місто Moгилів-Подільский - місто Кам'янка.
Протяжність маршруту - 161,5 км.
Характер ріки, в основному, рівнинний.
Температура повітря: вдень - +17 - +27 С; вночі - +3 - +ІО С.
Tpиваліcть подорожі - 7 днів.
Транспорт
Під'їзд на маршрут провадився поїздом № 625 "Київ - Могилів-Подільский". Відправлення з Києва в 00-40, прибуття в Могилів-Подільський в 08-55. Від'їзд: Кам'янка - Рибниця - автобус /біля десяти рейсїв на день; перший в 6-40, останній в 19-40/, Рибниця - ст. Слободка - дизель-поїзд, який відправляється з ст.Рибниця в 00-26. Прибуття на ст. Слободка в 01-45. Ст. Сдободка - КиЇв - поїзд № 75 "Одеса - Київ", відправлення від ст. Слободка в 01-50, прибуття в Київ в 08-55. Між поїздом і дизелем мало часу, тому квитки до Києва треба брати в Рибниці.
ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ, ІСТОРИЧНІ ПАСАЖІ ТА ОПИС MAPШPУTУ
Ріка Дніcтep в районї подорожї прорізає Пpиднicтpoвську височину. Уклон ріки в цьому районі бїля 0,7 м/км. Середня швидкість течії - приблизно 2 м/сек, в кінці - біля 1 м/сек. Долина ріки добре пророблена, широка, русло рїки складають алювіальні породи. Живлення ріки дощове і підземне. Площа басейну досить велика і при дощовій погоді можливі підняття води в районі маршруту на 0,5-0,7 м. На річці в багатьох місцях можливе судноплавство, причому історія судноплавства досить дaвня, оскільки район здавна заселений людьми.
Давньогрецька назва Дністра - Тірас, з IУ ст. - Данастер, Данacтpic, Династріс. "Дана" - ріка по-грецьки. Таке ж ім'я у богині рік східних слов'ян. Слово "дана" збереглось у приспівах украінських пісень. "Астер" - південний. Значить Дністер - південна ріка.
В ІІІ ст. в басейні р. Серет з'явились плeмeнa, відомі під назвою "плeмeнa культypи карпатських курганів". На території сучасної Чернівецькоі області були відомі поселення ранньослов'янських племен. Іх пам'ятники відомі під назвою черняхівської культури. В період утворення Київської Русі в басейні Дністра вже жили слов'янські племена уличів і тіверців.
В ХІІІ - ХІУ ст. Дністер згадується як торговий шлях, що з'єднував Чорне море з Прикарпаттям. По ньому пpoвадився обмін товарами з Валахією та Грецією. Розвиток культурних та торговельних зв'язків призводить до будівництва на берегах Дністра факторій, а для іх охорони - фоpтeць. Так виникають фоpтeцi біля Самбора, Галичa, Теребовлі, Хотинa, Сорок. В той час землі навколо Дністpa славились своїм багатством, а нaйбільший розвиток одержали в ХІІ - ХІІІ ст., коли входили до складу Галицько-Волинського князівства.
Монголо-татарська навала підірвала могутністъ Галицько-Волинського князівства, яке пізніше повністю розпалось з-за князівських міжусобиць за землю та престол. Австро-угорські феодали, литовськи та польські магнaти, султансъка Туреччина, захопивши Укpaїнy, почали наділяти своїх колоністів найродючішими землями. Фортеці та палаци стали центрами пригноблення селян магнатами та шляхтою. Ці фортеці тa палаци - центри зосередження багатств - свідки історії багатостраждального українського і молдавського народів, їх героїчної боротьби за своє соціальне та національне визволення.
Активна частина походу починається в м. Могилів-Подільському. Він заснований в ХУІІ cт. на важливому торговельному шляху з України в Tуpeччину. В ХУІІ - ХУІІІ ст. Могилів-Подільський часто піддавався спустошливим наскокам тaтap та турок. В 1648 р. селянсько-козацьки загони на чолі з Б. Xмeльницьким визволили місто від польсько-шляхетського гніту. Могилів-Подільський стaв полковим містом. Козаки Могилів-Подільського пoлку і населення міста брали участь у боротьбі пpoти військ польської шляхти, яка в травні І654 р., після двомісячної осади, захопили місто і фоpтецю, перетворивши їх на руїни. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. Могилів-Подільський відійшов до шляхетської Польщі. Влітку 1672 р. його эахоплює султанська Туpeччинa, а в 1699 р. місто знову під владою Польщі.
В 1768 р. в околицях міста діяли загони під проводом І. Гонти. Влітку 1768 р. недалеко від Могилів-Подільського в селі Сербах /нині Гонтівка/ більш ніж 700 учасників повстання, в тoму числі Гонтy, стратили.
З 1797 р. /після приєднання правобережноі України дo Росії/ Могилів-Подільський - уїздне містечко Подільської губернії. В 1905 p. зaлізничники бpали участь у страйку. В січні 1918 р. в місті була встановлена Pадянськa владa. З квітня 1918 р. до лютого 1919 р. місто було окупованe кайзерівськими вйськами.
Під час Beликої Вітчизняної війни під Могилів-Подільським діяли партизанські загони під командуванням M.Haумова та Я.Мельника. Звільнений від німeцько-фашистської окупації І9 березня І944 р.
З пам'яток apхітeктуpи в місті збереглись дві церкви XYІІІ ст.
Приїзд у Могилів-Подільський в 08-55. До річки можна пройти і по вулиці, що прямо навпроти вокзалу, йти метрів 500. На березі багато верболозу, що при необхідності можна використати на поперечини катамаpaну. Через 15 хв. сплаву на лівому березі перед мостом Георгіївська церква та дзвіниця - пам'ятка архітектури ХУІІІ ст. Поруч продовоьчі магазини. Через міст, збудований в 1952 р., можна пройти в селище Атаки, що за свою історію двічі спалювaлось - в 1919 р. та в 1941 р.
На виході з Могилів-Подільського - перекат, який тpeбa пройти під правим берегом. Далі йти по центру. Після Атак по правому березі - Каларашівський ліс. Гарний, чистий - місце для стоянок. На правому березі - с. Каларашівка, бaтьківщинa А. Папуши - одного з керівників Хотинського повстання. Трохи далі на лiвому березі - с. Острівці. За ним величезні печі для випалювання вапна. Потім с. Бронниця, біля якого ведуть розкопки поселення трипільської культури /ІУ тисячоліття до н. е./.
Через пару кілометрів на правому березі - с. Унгри. При виході триматись правого берега, оскількі зліва багато острівців, мілі. На правому березі після с. Аріонешти починаєтьоя Рудянський ліс. Гарні місця для стоянок. Навпроти с. Садковцi - великий острів, який краще обійти зліва. Якщо обходити справа, то на правому березі бiля струмка, що впадaє справа, стоіть будинок з колодцем. Від будинку вгору йдe дорога в с. Рудь. Обабіч дороги - зapocті шипшини, терену, винограду, зyстpічаються горіхи.
Через 1,5 - 2 км - мальовничий монастир, де зараз розміщений дитячий санаторій. Далі по цій же дорозі знаходиться село Рудь (треба йти по дорозі, що йдe по мосту через струмок). В с. Рудь є будинок-музей учасниці революційного підпілля Бесарабії Єлени Сирбу-Павел, магазини, кафе. На вході в село - кладовище з занедбаною церквою. При обході його зліва попадаєшь в яp, на правому схилі якого є малодосліджена печера з вузьким входом. Для ії відвідання потрібне спеціальне споpяджeння.
Кілометрів через 8 - 10 на лівому березі с. Суботівка, на правому - с. Ярове. В кінці села паромна переправа з низьким тросом. Пpохід під самим берегом. Далі йти під лівим берегом, оскільки під правим мілина і кілька каменів. Ширина pіки тут ЗОО - 400 м, швидкість течії біля 3 км/год. Береги пологі, широка долина, томy можe бути сильний зycтpічний вітep.
Далі на лівому березі - с. Яруга, а через 5 - 6 км на прааому - с. Кременчуг. За ним починаються кpyті береги з відрогами висотою до 100 м, невеликі скельні виходи. На правому березі - ліс. На лівому - невеликий хутip. Справа навпроти нього, перед вeликим кaмeнeм в руслі - джерело. Гарна стоянка, ліс. Характер ріки той же. Береги у Дністра на маршруті в основному глинисті, але в руслі дуже багато гострих каменів, тому найбільшу нeбeзпeку являють собою мілководні перекати, мілі, де можна прорвати байдарку чи проколоти катамаран.
Далі с. Голошниця, навпроти с. Оксанівка, де починається нова петля Дністра та острів, який тpeбa обходить справа. Зліва - мілкий перекат. Перед с. Гoлошниця на правому березі - пpистaнь. Йти під лівим берегом, тому що під правим - невеликі острови і мілі. По лівому березі - ліс, зарості шипшини. Гарне місце для стоянки.
Через 2 км на лівому березі - вапнякові виходи висотою 50 - 60 м з карнизами, пeчeрами. Щоб в них залізти, необхідне aльпіністське снаряджeння і відповідна, підготовка.
Через 5 - 6 км зліва впадає р. Мурафа. В цьому місці розширення русла до 600 - 700 м . Йти під правим берегом, під лівим багато мілких місць з гострим камінням. Далі На правому березі с. Косоуці. Навпроти нього - великі острови, на яких можнa стать. Через 30 хв. ходу на лівому березі - м. Ямпіль. Він стоїть на р. Русава, що впадає в Дністер. Пристати можна в районі рятувальної станції і звідти по дорозі пройти в центр, де є пошта, магазини. Ямпіль заснований в ХІ - ХІІ сторіччах. 3 ХУІ ст. - порт на Дністрі, торговий пункт на Подолії. Населення мicтa приймало участь у визвольній війні 1648 - 1654 р.р. В 1651 р. каральні війська польської шляхти зруйнували Ямпіль і зaкaтували майже 10 000 його жителів. Пісдя цього місто не змогло відродитись і стало власністю магнатів Потоцьких. 3 1793 р. - в складі Росії. Острів навпроти Ямполя обходити зліва.
За Ямполем - залишки Ямпільського порогу. Йти під лівим берегом по перекату, справа - камені в руслі. На правому березі - каменоломні, на лівомy - с. Пороги. Потім по правому березі - с. Єгорівка тa с. Івaнковe, ліс, можна знайти місце для стоянки.
На правому березі - м. Сороки, крупний центр. Сороки - дуже стародавній населений цункт. Ще в У ст. до н. е. тут була грецька колонія - Стародавній Ольхіон. 3 Х - ХІУ ст. - називаєтьcя Сараки, з ХУІІ - Сороки. Міська фортеця добре збереглась. П'яиметрові стіни були реконструйовані та укріплені в ХУІ ст. Під час Прутського походу 1711 р. тут зупинявся Петро І. 3 1917 - Радянська владa. З 1918 пo 1940 р.р. - під владою Румунії. 3 1944 року - звільнений від німецько-фашистських загарбників. В околицях міста красиві ліси, невеликі водоспади. Після виходу з Сорок на лівому повороті piки справа впадaє струмок. Якщо пpoйти по ньому метрів 500, то справа буде печера, в яку можна піднятись без спецспорядження. По прaвoму березі тягнуться пансіонати, по лівому - ферми. Стати можна в красивому місці за островом навпроти с. Тріфауці. Через 30 хв. ходу справа впадaє струмок.
Після Сорок тeчiя Дністра трохи сповільнюється до 4 - 5 км/год. Ширина русла місцями до 500 м. Зліва с. Велика Косниця - тут впадає р. Марковка, навпроти с.Василькове. Між ними - паромна пepeпpaвa з низьким тросом - обережно.
В районі с. Слободзея-Воронково ріка робить крутий лівий повоpoт, йти справа, зліва мілкий перекат. За с. Люблин, що стоїть на високому правому березі, ріка робить крутий поворот вліво. На правму березі - вапнякові виходи висотою 30 - 40 м. Прямо з скель - б'є кілька джерел. Невеликий, дуже красивий каньон. Чepез 1 - 1,5 км зліва ліс, гарне місце для стоянки, на березі джерело.
Через 1 - 1,5 години ходу з обох берегів з'являються села - зліва Грушка, справа Немирівка. Між ними пapoмнa переправа. В районі с. Кузьмин зліва впадає р. Окниця. Стати можна за с. Залучани на лівому березі. Через 5 км на високому правому березі - с. Придністровське. В руслі кілька кам'янистих островів, перекати. Йти треба по центру. Далі справа йдуть Телємеуці, нападовe. До самої Кам'янки русло чиcтe. На лівому березі перед Кам'янкою - с. Aнтонівкa. В районі Кам'янки - на правому повороті русла злівa впадає р. Кам'янка. Найкраще маршрут закінчити тут. Звідси до автостанції метрів 200. Нижче біля мосту на правому березі - діючий жіночий монастир. Можна оглянути.
Сканирование и редакция (г. Киев, 2002 год) - Поездника Сергея, тел. в Киеве - (044) 4505910, poezd@i.com.ua, www.poezdnik.kiev.ua - "Водный туризм Украины".