|
Дуже заманливою річкою досі залишається Прип'ять з її притоками. Після проходження з дозиметрами-радіометрами забрудненої ділянки річки Стир в 2014 та моніторингу питання міграції радіонуклідів на протязі 30 років після Чорнобильської катастрофи (див. «Что необходимо знать туристу-воднику о радиации») забрудненні ділянки Прип'яті та забрудненні річки її басейну виявились ще привабливішими.
Природно, нам завжди хтілось пройти через Национальный парк "Припятский" і цього року ми це зробили, незважаючи на велику платню (біля 400 грн/люд) за проходження парку річками Птіч та Прип'ять. Наш маршрут починається з с.Чернічи, яке розташувалось недалеко від міста Турів, а точніше з автомобільного мосту через Прип'ять і повністю пролягає по території республіки Білорусь.
Учасники:
1. Тримісна туристська байдарка «Таймень-3» - Ігор Омецинський (Київ) (риболовля), Лариса Омецинська (Київ) (кухар, завгосп, штурман);
3. Двомісна туристська байдарка «Таймень-2» - Поєзднік Сергій (Київ) (керівництво, звітність, риболовля), Гулько Вадим (Київ) (риболовля, водій);
1. Довідка про подорож.
Район — Європа; Білорусь, Поліська низовина; Житковічський та Петріківський райони Гомельської обл.
Маршрут групи: Київ - Ірпінь - Коростень - Олевск - Букча - Чернічи (авто) - річка Прип'ять до селища Петріків (сплав) – Мозир - Наровля - Іванків - Київ (авто).
Вид туризму — водний.
Засоби сплаву — байдарки (2 шт.)
Категорія складності — перша.
Час походу — з 15.08 по 22.08.2017.
Тривалість походу: 8 днів, у т. ч.:
- закидання (0.5 дня) та викидання (0,5 дня) - 1 день;
- активна частина - 6 днів;
Протяжність маршруту — 80 км.
Рівень води - середній.
Кількість учасників походу - 4 (у т. ч. жінок - 1, дітей - 0, собак - 0).
Технічна оснащеність групи: GPS (моб. тел) - 2 шт.
2. Дані про район подорожі2.1.Загальна характеристика території:
Поліська низовина — низовина на півдні Білорусі та півночі України. Обмежена на півночі горбистими рівнинами центральної частини Білорусі, на півдні Придніпровською та Волинською височинами, на заході Прибузькою рівниною, на сході — Придніпровською низовиною. Площа близько 270 тисяч кв.км. Переважні висоти 150—200 м, максимальна — 316 м (у межах Словечансько-Овруцького кряжу). Поверхня низовини має загальний похил до річок Прип'яті та Дніпра. Рельєф переважно рівнинний і слабохвилястий, виділяються окремі денудіровані моренні пасма і височини дніпровського віку (Словечансько-Овруцький кряж, Білокоровицький кряж, Озерянський кряж). Характерні поліські дюни. Вододіл річок плоский, заболочений. Ліси займають близько 33 % території, в окремих районах до 60 %. У найхолодніших частинах низовини з майже плоским рельєфом розміщуються болота (найбільші масиви Піддубичі, Великий Ліс, Вигонощанське болото, Гричин, Загальський масив). Частина боліт меліорована. (Див. також Прип'ятські болота). У Білорусі низовина простягається з заходу на схід уздовж річки Прип'ять більш ніж на 500 км, з півночі на південь — на 200 км; переважають абсолютні висоти 130—150 м над рівнем моря. На території низовини в межах Білорусі виділяється Білоруське Полісся, в Україні — Волинське, Рівненське, Житомирське, Київське Полісся (у деяких джерелах до Поліської низовини відносять також північну частину Лівобережжя України в межах Чернігівської та Сумської областей). Частинами Поліської низовини є також Клесівська рівнина, Костопільська рівнина, Словечансько-Овруцький кряж (https://uk.wikipedia.org)
2.2. Увага! Весь маршрут пролягає по теріторії Білорусі, яка була забруднена радіонуклідами в 1986 після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Але за 31 рік забруднення значно зменшилось завдяки міграції радіонуклідів, зокрема в заплавах річок (див. Что необходимо знать туристу-воднику о радиации). Якщо подивитися на останні Карты загрязнения территории Республики Беларусь цезием-137 и стронцием-90, то можна побачити, що вся заплава Прип'яті (до м.Мозир!!!) вже не забруднена.
Туристична характеристика району. Туристичні можливості в районі Білоруського Полісся обмежені с одного боку радіаційним забрудненням, а с другого – кордоном України з Білоруссю. Однак, всі річки Білоруського Полісся - є чудовими водними туристичними маршрутами. Закидатися до початку маршрутів зручно і залізницею і автотранспортом. Справжньою родзинкою для туристів є Национальный парк "Припятский", де можна цивілізовано відпочити, у т. ч. з наметом та байдаркою, але треба за це внести платню.
3. Технічний опис маршруту
Закидання
15.08.17 З Києва виїхали в 14-30 на автівці Октавія по «варшавці» (автошлях Київ-Ковель). Звернули праворуч на Олевськ та доїхали до митниці. Увага! Білоруська митниця повністю перевіряє весь вантаж (який вимагає вивантажити з автівці). Забороняється к провозу м"ясо, консерви, картопля, ковбаса, сало та ін. Перетин кордону (як туди, так і поворітьма) зайняв 2 години. Увага! Не пропускає Білоруська митниця також українців з паспортами у вигляді ай-ді картки!
16.08.17 В с.Чернічи прибули к обіду. Перед першим мостом (через затоку р.Прип"ять) звернули праворуч на місцевий пляж і почали збирати байди. Тим часом Вадим поїхав в с. Хвоєнськ, де знаходиться пост Национального парку "Припятский" і купив квитки (23 руб/люд) за прохід (без риболовлі) заповідної зони річкою Прип'ять. Залишили автівку на зберігання у дворі садиби номер 75 по вул.Соціалістична с.Чернічи (10 білоруських рублів = 140-170 грн).
Біля першого мосту знаходиться не річка, а її старе річище, яке перетворилося на затоку. Ця затока має два виходи в річку. Лівий - коротенький і дуже мілкий на виході, правий - 3 км, яким моторні човни рибалок виходять в Прип'ять. Ми пішли лівою протокою. На виході протоки річка Прип'ять завширшки 200 м (далі - до 300 м). Береги Прип'яті - піщані, високі (5-6 м), порослі вербами, верболозом та іноді соснами. Тече між заплавних гаїв, звивиста, глибока, на поворотах - величезні піщані пляжі та мілини. По берегах- зарості верболозу; в гаях - верба, дуб, тополь, вільха, подекуди - сосна та береза. Вода трохи замулена, прозора до 1 м, (можна пити тільки після нічного відстоювання та кип'ятіння), має коричневий відтінок. Течія - малопомітна. Постійно чутно, як жерех "б'є" малька, якого багато. В ночі дуже тихо. Вдень багато гедзів, але комах - мало. По берегах стоять кілометрові стовпи (червоні - праворуч, білі - ліворуч). Річка судноплавна і тому фарватер позначений білими та червоними сучками (буйками). За тиждень ми бачили тільки один буксир та один річковий трамвайчик. Дуже багато рибалок навіть в заповідній зоні за 25 руб/день/люд (400 грн), але там їх значно менше, як і браконьєрів (штраф - $200). Всі рибалки з гумовими моточовнами але без наметів, є з автівками. Люди доброзичливі, в магазинах насторожено-нейтральні, але трапляються і "ватники".
На воду встали під вечір. На виході в річку ліворуч побачили другий міст через саму Прип'ять. Природа навкруги - мальовнича. Пройшли 3 км і встали на ночівлю перед другим виходом з затоки на правому березі (далі - п. б.). Рибалок - повно.
17.08.17. Нічого не спіймавши на спінінг і тому поснідавши "що бог послав" - пішли далі. Через 1 км побачили річку Ствіга, яка впадає праворуч і одразу за нею на п.б. починається заповідна зона парку з місцями відпочинку автотуристів (все за гроші). Човнів значно поменшало. Стоять дерев'яні альтанки і йде дорога. Несподівано нас наздогнав інспектор по маломірним судам на моторному човні і зробив зауваження про відсутність спасжилетів. Довелося пояснити, що ми всі вміємо плавати, що байда, якщо перевернеться, не тоне і що ми взагалі гарні люди. Подіяло.
Через дві з половиною години ходу в селі на п.б. набрали води з криниці, зайшли в крамницю. Вразила (і постійно вражала в кожній, навіть самої маленької сільській крамниці) наявність термінала, за допомогою котрого можна розрахуватися карткою українського банку по значно вигіднішому ніж в обмінних пунктах курсу - 13.18 грн/біл.руб. Тут нас знову наздогнав інспектор по маломірним судам і при нас за платню дав одному з рибалок тимчасовий номер на його гумовий човен і взяв з рибацюги штраф за неоформлений двигун на човен. Якщо б двигуна не було, то рибалка міг спокійно рибалити за 25 руб. З двигуном гумовий човен перетворюється на маломірне судно, яке треба реєструвати, проходити техогляд і надавати реєстраційний номер.
Ще через 1.5 години - в далині п.б. село, яке колись стояло на березі, а зараз річище від нього "пішло" і село залишилось на березі затоки. Тут ми вперше побачили захисну металеву споруду від розмиву берегів на поворотах - длінюча конструкція з двох зварених труб метрового діаметру, яка лежала на воді біля і вздовж берега.
На ночівлю встали на кручі п.б. в тіні декількох сосен. Орієнтир - кінець велетенського лівого повороту (того, де захисна споруда), початок правого повороту, на л.б. - озерце і вузька протока. Прип’ять тут завширшки 400 м.
18.08.17. Денка. Розвідка протоки - нічого цікавого, крім браконьєрської мережі в затоці. Бобри оскаженіли - все валять. Вночі якийсь звір чи зубр бігав навкруги табору і вранці дивно мекав.
19.08.17. Вранці підійшов моточовен з інспекторами парку - два чоловіка у формі. Подивилися на наш табір, газовий балон (їжу ми готували на газу), перевірили наші квитки на прохід заповідної зони, нагадали, що рибу ловити нам не можна (квитки на риболовлю треба купляти додатково), зупинятися не можна до кінця зони (12 км до порту в с.Лясковічи). Далі зупинятися можна, але тільки на л.б. І так аж до міста Петриків. На питання: "А тут, де ми зараз, можна стояти?", - інспектори відповіли: "Ну, тут поки що можна".
Взагалі постійно відчувалося три речі: а) лояльне відношення до туристів; б) переляк від загрози штрафу рибалок та браконьєрів; в) хазяїн тут - єгер, а не браконьєри зі зброєю та швидкісними човнами.
Коли інспектори пішли, пішли і ми з чудової стоянці далі. Чудової тому, що нема доріг і сміття. Через 2 км пройшли "батьківську" альтанку з двома мальовничими затоками на л.б., пройшли будиночок в лісі на л.б., пройшли оборудовану рибальську стоянку з альтанкою, причалом на л.б. та пару швидкісних човнів з "крутими" рибацюгами, які знижували швидкість при наближенні до нашої байдарки. Природа навкруги дуже мальовнича.
Нарешті на л.б. з’являється знаменита резиденція "батька" - спочатку величезна альтанка з банькою та сходами, а потім і сама садиба з причалом-дебаркадером в затоці. Несподівано з затоки випірнув річковий трамвайчик з туристами, які нас фотографували, як частину екзотичного туру.
Береги тут дуже мальовничі. Сам маєток стоїть на кручі л.б. (до 40 м) в сосновому лісі, який росте аж до порту на протязі всього величезного правого плавного повороту. Всюди камери відеоспостереження, вишка спостереження, огорожі.
Дійшли до порту з буксирами та різьбярством (скульптурою) рибалці на л.б. Попросили питної води на одному з буксирів, але вона виявилася жовтою та з сильним присмаком іржавих труб. Пішли далі. По л.б. почалися пляжі мешканців прилеглих селищ. Постійно чутно роботу земснарядів, які намивють пляжі, поглиблюючи річище і роботу плавучих кранів, які гравієм з барж укріплюють береги від розмиву і звужують річище. В с.Голубиця набрали води в найближчий хаті і купили сметану в одній з трьох крамниць. Всюди розрахунок можна зробити карткою.
Встали на ночівлю в соснячку на пагорбі л.б. Ориєнтир - вузька затока зі щупачками між основним річищем і соснячком, яку видно тільки знизу по течії. На п.б. - розкішний пляж. Далі по л.б. - струмок з болота і альтанки зі столами і смітничками для відпочинку на кручі. Автівки.
20.08.17. Через 1 км пройшли поронну переправу на якесь село (Канава Заліська стрілка). Далі місця гарні з обох берегів - пляжі, кручі, верби. Багато відпочиваючих на автівках і намитих земснарядом пляжах. Далі люду стає менше. Через 8 км після порону встали на л.б. біля оборудованого місця відпочинку - альтанка, пляжик, мангал і навіть диван. Орієнтир - на лівому пороті затока на п.б.
21.08.17. Потихеньку дійшли до Петрікова, пройшли його та зупинилися в чудовому місці - на кручі п.б. під окремо стоячим на березі затоки дубом. Орієнтир: навпроти (л.б.) - міський пляж поруч з сосновим бором. В затоці три-чотири піщаних острівця та вихід в ланцюжок озер, які тягнуться 2-3 км. До самого красивого озера можна дійти пішки по малопомітної дорозі.
22.08.17. Вранці перевезли нашого водія Вадіма на л.б. і він пішки пішов на автовокзал Петрікова, щоб в 10-00 автобусом "Євроопт" безкоштовно доїхати до селища Жидковічи, а звідти - в с.Чернічи, де стояла його автівка. Ми, тим часом, теж переправилися на л.б. і почали розбирати байди в сосновому бору пляжу. Вадим пригнав автівку швидко і ми виїхали на Київ в 14-40. Їхали через Мозир, Наровлю, Іванків, Гостомель, Ірпінь. Дома були біля 20-00.
4. Харчі та раціон харчування
Перед подорожжю всю провізію закупили по розкладці (див. Меню одного дня похода - пам'ятка на www.poezdnik.kiev.ua). На маршруті докупали хліб, пиво, сметану.
5. Бюджет походу: 1422 грн/людину ($56). Курс - 25.6 грн/дол.
6. Корисні поради
Мати звичайний або закордонний паспорт, бо по паспорту у вигляді "ай-ді" картки білоруська таможня українців не пропускає (нема в базі);
Не везти через кордон сало, м’ясо та вироби з нього, картоплю та ін. При нас завернули в Україну білоруську автівку за пару кг сала та ковбаси;
Якщо немає якісного GPS, бажано мати свіжі та якісні копії супутникових карт (можна чорно-білі), бо з роками русло Прип’яті змінює напрямок і карти застарівають. На супутникових картах видно все і тому легко визначати своє місцезнаходження. Такий спосіб зручніше звичайного GPS в смартфоні.
Бажано мати сіточку-павучок для ловлі живця
Бажано мати дозиметр-радіометр для постійного контролю фону, питної води та харчів
Бажано мати з собою повний комплект українських харчів (білоруські вдвічі дорожче) і банківську українську картку, якою можна розрахуватися в любий крамниці по курсу НБУ.
Не збирати і не їсти гриби та ягоди без дозиметричного контролю
Не їхати на автівці з затонованими вікнами - в Білорусі це заборонено.
Обмінний курс в Білорусі такий як і в Києві, але проблема взагалі поміняти гроші за браком обмінок. Тому краще запас білоруських рублів на 300 грн/люд купити перед мандрівкою в Україні. При перетинанні кордону з України в Білорусь ми обміняли гривні на білоруські рублі в обмінному пункті одразу за митницею.
Дешевше в Білорусь приїжджати автобусом, а не потягом. А ще краще - автівкою. Внутрішні переїзди електричками теж дешеві.
Звіт викладений 27.08.2017 р. Автор - Поєзднік Сергій, тел. в Києві —